|
8 березня, Полтава і баня... Дата: 13 Березня 2007 Так-так-так, подумав я, дивлячись на календар ввечері 7-го березня... Завтра 8-ме, а я так не люблю це свято. І не через те, що це свято для жінок, а через те, що є якась ідеалізація, а я не люблю ідеалізацію... Але, тим не менш, у день 8-го березня я привітав близько 300 знайомих дівчат і жінок із святом... Надсилав смс-кі та вітав особисто. Причому тексти
придумував особисто для кожної дівчини. Мені це навіть сподобалось. Більш
всього в цей день мені сподобався ранок, коли я їхав в метро. Майже всі
чоловіки їхали із квітами у руках, складалося враження, що всі вони їдуть
кудись до одної жіночки або на свято, або просто на день народження...
Але, мені стало смішно, коли я почав вдивлятися в обличчя чоловіків, вони
виглядали такими сумними, наче їхали на похорон. Я тішився і посміхався в душі...
Все одно, вважаю, що таке свято потрібно, тому що наші жінки, вони найкращі,
вони варти того, щоб у них було своє особисте свято...
9-го вранці ми вирушили до Полтави, де ввечері зіграли на відкритті арт-клубу «22».
Мої вітання і Ура клубу і Полтаві. В України ще одним клубом для «живих» концертів
стало більше, бо отстойна і фанернозагламурена-одинодного-захвалена попса вже
набридла. Трусів, які співають, із кожним днем стає все більше і більше, і це вже не
тільки починає набридати, а і конкретно дратувати. То ж добре, що є люди, які
замислюються над мистецтвом. Тому ще раз особистий респект Полтаві...
Від Полтави до рідного Харкова всього дві години. Ось я і подумав, чому не відвідати
рідне місто, не заїхати з родичами в баньку, не попити горілочки з матінкою, під
квашену капусточку та грибочки...
Окрім домашнього і теплого спілкування із родичами, баньки із квасом, відвідав
ресторан Шаріков та лаунж-бар Фідель. Тож, хто буде у Харкові, обов’язково відвідайте
ці місця. У першому обслуговування просто європейського рівня, навіть у Києві дуже рідко
таке зустрінеш, а у Фіделі просто приємно під стильну музику, кальян та аперитивчіки
посидіти з друзями і спокійно поспілкуватися...
В неділю ввечері я вирушив потягом на Київ, хоча дуже хотілося здати квиток і залишитись
у рідному місті ще на декілька днів. Настільки гарно вдома. Але робота є робота... |
|
